Оберіть те, чого вам не вистачає. Що доповнить вас. Що надасть вам гармонії та цілісності...
- Будемо робити веселку! – оголосила Марина, й одразу додала: – На свій лад, звісно. Малюватимемо багатокольорову прикрасу для похмурого міста. І для себе, – вона засміялася, а потім почала пояснювати наново. – Кожен з вас обере колір і буде зображати тільки речі відповідного відтінку. На аркушах мають бути архітектурні елементи, споруди, люди чи предмети, тобто те, що нас оточує в місті…
Будь ласка, зараз подумайте і назвіть не просто улюблений колір, а примірте його на себе. Оберіть те, чого вам не вистачає. Що доповнить вас. Що надасть вам гармонії та цілісності... Сподіваюся, ви розумієте, про що я.
Декілька хвилин стояла дивовижна тиша, навіть дощ примовк.
- Можна я візьму зелений? – спитала дівчина-підліток, ровесниця Соні з Лізою. Вона ні на мить не могла зупинитися, увесь час підплигуючи від непосидючості та виру внутрішніх емоцій. – Мені здається, цей колір найбільше відповідає терпінню та спокою!
- Наталко, слушна ідея! Я кращого тобі не змогла б запропонувати! – відгукнулася Марина.
- Тоді для мене червоний, - ніяковіючи, вимовив довгий парубок. – Так сильно бракує в характері сміливості й наполегливості.
- Непогано, Денисе. Слава червоному!
- А я буду малювати усе золоте та срібне! Буду притягувати до себе успіх, перемоги, бізнесову вдачу! – якби Соня не глянула на пузаня років п’ятдесяти, вдягнутого у яскравий молодіжний спортивний костюм, їй би здалося, що то каже захоплений молодик.
- Пане Володимире, а не хочете попрацювати із сірим? Це не тільки колір мишей та дощу, це також ознака стабільності, серйозності намірів, ділового стилю. Це – колір впевненого бізнесмена, спокою, сталості й стриманості. – Марина залишилася такою ж ласкавою, як і була, але випромінювала магнетизм, який дивним чином передався сивому «хлопчику».
Чолов’яга помітно знітився. А за хвилину спокійно промовив:
- Напевне, Ви праві, Марино. Дякую вам за нагоду подумати про це, – й почав готувати фарби на палітрі.
А не хочете попрацювати із сірим? Це не тільки колір мишей та дощу, це також ознака стабільності, серйозності намірів, ділового стилю. Це – колір впевненого бізнесмена, спокою, сталості й стриманості.
Після цього навперебій всі «розхватали» фарби з огляду на те, чого не хватає в житті чи характері: впевненості, успіху, романтики, свободи, завзятості, любові до людей, жіночності, мудрості.
Ліза й Соня зайняли один мольберт. Ліза обрала синій. Вона відчула потребу замислитися над власними цілями у житті, виринути з рожево-золотавого дитячо-дівочого і примірити хоч на годину глибокий колір дорослості.
Тільки Соня залишилася сам на сам із роздумами.
- Ще не вибрали? - Звернулася Марина.
- Ніяк не розумію, чого мені треба… Така мішанка. Хочеться всього, одразу і багато… А навколо – якийсь суцільний хаос. Неприємності на голову валяться і валяться! Так багато, що, здається, сама під ними скоро загублюся… І ніякої розради. В який бік бігти – не знаю…
- Білий.
- Що? – не одразу виринула із роздумів Соня.
- Білий. Відкритість, легкість сприйняття, прозорість намірів, і в той же час – чистий лист, готовність до змін, здатність відокремити зерня від куколю.
- Білий?! – Соня була вражена простотою й глибиною рішення. Але одразу похопилася: - А як же малювати білим по білому?
- А навіщо обов’язково по білому?
- Як же малювати білим по білому? - А навіщо обов’язково по білому?
Уривок з оповідання "Дарунок для міста... і для себе" з посібника для позакласного читання для учнів 5-7 класів "Сучасна література рідного краю"
Comments