top of page
  • natalyagook

Права


- Однак ти наробила галасу! – промовила замість вітання сіроока молода жінка, зайшовши до маленької кімнатки гуртожитку. Вона дзвінко гупнула газетою об письмовий стіл.

- І тобі привіт, сестричко! – почулося з-за монітору. – Що там?

- Перша полоса «Народного оглядача»! «Судове засідання чи невдалий фарс?».

- Прикольна назва! Розгромили?

- Звісно! При чому тебе, дорогенька, а не суддів-дискримінаторів.

- Не важливо. Головне: мене підтримує передове жіноцтво країни!

- Чого ти мене не повідомила про суд? - спитала гостя молодшу сестру.

- Не хотіла, щоб ти хвилювалася. До того ж - бачиш, про все можна дізнатися з газети… Почитай, що там.


- Перша шпальта «Народного оглядача»! «Судове засідання чи невдалий фарс?».
- Прикольна назва! Розгромили?

Гостя сіла на єдиний в кімнаті стіл і навмисне офіційно почала:

- «Вчора в залі засідань Верховного суду під час розглядання справи за позовом Олени Трофімової до керівництва Київського метрополітену щодо дискримінації прав жінок при прийомі на роботу сталося зіткнення активісток та поліції.

Під час засідання було заслухано студентку другого курсу Юридичного коледжу Олену Трофімову. У своєму виступі учасниця судового процесу намагалася довести суддям та керівництву Київського метрополітену, що відмова жінкам у прийомі на роботу в якості машиністів чи помічників машиністів є дискримінацією жінок за статевою ознакою, яка не відповідає цінностям демократичного суспільства та суперечить свободі та рівноправності чоловіків та жінок в Україні. Керівництво метрополітену в особі заступника радника голови Департаменту по роботі з персоналом Юрія Болотька повідомило, що підприємство діє суто в рамках законодавчого поля. Був зачитаний витяг з «Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок» щодо обмежень на залізничному транспорті та у метрополітені.


Суддя не взяв до розгляду документи руху «ВУЖ». Саме під час дискусії відбулася бійка. За свідченням свідків її розпочали феміністично налаштовані жінки, які не погодилися з рішенням суду й голосно протестували…

На захист позивачки виступила активістка руху «Вільне українське жіноцтво» Нінель Маркович. Вона зробила наголос на статтях «Конституції України» та інших законодавчих документів, які проголошують рівні права чоловіків та жінок в сфері вибору професії. До того ж представила дослідження членів руху про вивчення технічного стану рухомого складу Київського метрополітену. Підприємство має близько тридцяти відсотків модернізованих локомотивів, які є сучасними та відповідають підвищеним стандартам безпеки, тобто на них можуть працювати і представниці слабкої статі. Представник керівництва метрополітену Юрій Болотько оскаржив дані дослідження. Суддя не взяв до розгляду документи руху «ВУЖ». Саме під час дискусії відбулася бійка. За свідченням свідків її розпочали феміністично налаштовані жінки, які не погодилися з рішенням суду й голосно протестували…»

- Болотько дав оскарження в усній формі! А суддя – підкуплений!

- Гей! Не гарячкуй. Ми не в залі суду… Але ж, яка ти - молодець, сестричко! Пишаюся тобою. В мене б забракло рішучості. Я б скоріше закинула ідею, ніж боролася б аж отак категорично.

- Наступним моїм кроком буде скарження пункту постанови уряду, за яким жінкам заборонено працювати на посаді машиніста чи помічника машиніста локомотиву. Паралельно підготую звернення до Конституційного суду, до Європейського суду з прав людини та до Комітету ООН із захисту жінок від дискримінації. Якщо навіть нічого не вийде з підробітком у метро, хоч попрактикуюсь за фахом. Юрист я чи ні? – і Олена змовницьки підморгнула сестрі.


Я – студентка юридичного коледжу? Відстоюю права жінок?? Щоб бути машиністкою у метрополітені???

Петро Семенович схропнув так, що сам прокинувся. Сів на ліжку. Потер потилицю. «Насниться ж така маячня. Я – студентка юридичного коледжу? Відстоюю права жінок?? Щоб бути машиністкою у метрополітені???». Підстаркуватий економіст швейної фабрики почухав у трусах, знову ліг. Повернувся на інший бік. «В мене навіть водійських прав ніколи не було».



Оповідання "Права" зі збірки "Підземне царство метро" серії "Дорожні історії"


9 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Comments


bottom of page